Анотація
Тема
досвіду: «Використання
нестандартних форм і методів навчання – шлях до формування творчої особистості»
Адреса досвіду: Берегівський
навчально – виховний комплекс
Автор:
Карплюк Світлана
Ярославівна
Головний вимір якості функціонування освітньої системи
сьогодні - це здатність молодого покоління повноцінно жити й активно діяти в
новому світі, постійно вдосконалюватися, адекватно реагувати на різні зміни.
Нові способи мислення та діяльності підростаючого покоління формуються
нетрадиційними методами у навчально-виховному процесі.
Нестандартні
форми і методи навчання- необхідний напрям у вивчені української мови та
літератури. Адже вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми ,
вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору , вести дискусію і
знаходити компромісні варіанти рішень. На таких уроках діти готуються до
самостійного життя.
Використання вчителем на уроках інтерактивів створює необхідні
умови для розвитку творчого потенціалу учнів, за яких учень сам відкриває,
здобуває й конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя.
Учень має можливість самореалізуватися, самовдосконалюватися й , що надзвичайно
важливо, самоствердитися. Учень не просто розв’язує поставлену перед ним
проблему , а долає труднощі, що виникають у процесі роботи , шукає шляхи
розв’язання, висловлює свою думку та відстоює її, робить висновки, розвиває
свою пізнавальну діяльність, виходить на вищі форми співробітництва.
Світлана Ярославівна надає перевагу тим
методам, які звернені до свідомості й активності учнів, намагається
використовувати якомога більше таких прийомів та методів, що сприяють розвитку
не лише критичного мислення, а й
сприяють формуванню красномовства, розвивають уяву та креативні здібності. Слід
відзначити продуктивність використання завдань і запитань пізнавального
характеру, які активізують розумову діяльність школярів. Педагог уміло
поєднує інтерактивні методи навчання з інноваційними технологіями.
Впроваджуючи в практику своєї діяльності
інтерактивне навчання, використовує праці О.Пометун, Л. Пироженко,
О.Несторенко, В.Сухомлинського.
Працюючи над даною темою, вчитель
використовує ефективні інноваційні техніки («Мікрофон», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчусь», «Займи
позицію», «Незакінчене речення», «Діалог», «Синтез думок», «Кола Вена» та
інші), які ведуть до колективного пошуку рішень, до співпраці педагога з учнем.
Досвід вчителя носить раціоналізаторський
характер. Тема розкрита глибоко і всебічно. Матеріали досвіду пропонуються для використання вчителями української мови та літератури, так
як містять багато практичного матеріалу.
Досвід
узагальнила у методичному посібнику «Уроки літератури рідного краю. Пам’ятка
вчителям – словесникам» та поширює на блозі за адресою: http://karplyk.blogspot.com/ та на сайті «Шкільне життя».
Відділ освіти, культури і туризму,
молоді та спорту
Мостиської міської ради Львівської області
Берегівський НВК
Використання нестандартних форм і методів навчання – шлях до формування
творчої особистості
Опис досвіду роботи
вчителя української мови та літератури
Берегівського НВК
Карплюк Світлани Ярославівни
Берегове – 2017
Тема досвіду:
Використання нестандартних форм і методів навчання – шлях до формування
творчої особистості
Адреса досвіду: Берегівський
НВК
Автор : Карплюк Світлана Ярославівна
Актуальність даного досвіду
Нові умови розвитку суспільства вимагають нової школи. Учитель, навіть
найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації. Особливої
актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання
молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями,
нормами демократичної культури. Повернути учням інтерес до шкільних предметів,
зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися - основне завдання сучасного
вчителя.
Тема «Використання нестандартних форм і
методів – шлях до формування творчої особистості» є актуальною. Цю проблему
обрала, виходячи з таких міркувань: останнім часом знизився інтерес учнів до
знань, вони стали пасивними. Запобігти цьому певною мірою можна завдяки більш
широкому застосуванню нестандартних форм і методів навчання, які активізують
діяльність учнів на уроках, розвиваючи їх творче мислення, уміння спілкуватися,
розмірковувати і приймати рішення; підвищують інтерес до предмета та читацьку
активність; сприяють формуванню та розвитку інноваційної особистості, яка
спроможна повноцінно реалізуватися в житті; забезпечують умови для розвитку
креативної особистості дитини; сприяють
позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в
самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; роблять можливим
оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку; сприяють
здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціюють та індивідуалізують процес навчання; стимулюють
роботу з додатковою літературою.
Отже,
проблема, вибрана вчителем, є актуальною.
Провідна педагогічна ідея досвіду
Провідна педагогічна ідея досвіду
Життя доводить, що в умовах постійних змін, конкуренції найкраще
орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна
до використання нових ідей, задумів, планів, нових підходів та рішень. Це
людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, умінням не
зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що
бачать сучасники і бачили попередники.
Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на ідеях
особистісно зорієнтованого навчання (А. Фасоля, О.Савченко ,С. Подмазін),
інтерактивного навчання (О. Пометун, Л. Пироженко), на психологічній теорії
творчої особистості та її розвитку ( Р. Грановська, Я. Пономарьов), елементах
проектної технології (К. Баханов, В. Гузєєв, І. Єрмаков , О. Пєхота),
комп’ютерних технологій (А. Єршов), на ідеях педагогічної технології створення
ситуації успіху (А.С. Бєлкін). Особливої уваги заслуговують ідеї праці «Основи
педагогічної творчості вчителя» (автор С.О. Сисоєва ), в якій обґрунтовано
модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку та шляхи формування
креативної особистості дитини.
Інноваційну значущість досвіду бачить
у використанні в роботі новітніх технологій. Вміло й раціонально на їхній
основі будує сучасний урок української мови та літератури як важливу
умову ефективного формування цілісної особистості учня.
Технології реалізації педагогічної ідеї
та її складових
Об’єктом дослідження технології досвіду, його
змісту, конкретних методів, прийомів та форм роботи були уроки української мови
та літератури у 5 – 9 класах. Технологія досвіду містить у собі різноманітні
форми, методи традиційної та інноваційної діяльності вчителя та учнів на уроці
та позаурочний час. Свою діяльність вчитель спрямовує на виявлення творчого
потенціалу учнів, які прийшли з молодших класів, з тим, щоб і надалі розвивати
в них уяву, фантазію, мислення і творчий підхід до вивчення української
мови та літератури. Проблему формування творчих здібностей учнів
вирішує шляхом використання нестандартних форм і методів навчання. Для
досягнення основної мети використовує технологію особистісно
зорієнтованого навчання, яка забезпечує розвиток дитини як неповторної,
унікальної індивідуальності.
На
кожному уроці ставить за мету запроваджувати елементи нових
педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих здібностей та нахилів
учнів; необхідний емоційний фон доброзичливості, взаєморозуміння, співпраці: це
уважне, привітне ставлення до учнів, залучення до планування занять,
створення ситуацій взаємного навчання, позитивна оцінка досягнень, діалогічне
спілкування; врахування інтересів і цінностей дитини, стимулювання
її ініціативи, заохочення всіх її творчих проявів.
Використання нестандартних форм і методів навчання не є для вчителя самоціллю,
а лише засобом для досягнення тієї
атмосфери у класі, який сприяє співробітництву на уроці. Їх використання
допомагає співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою.
Структуру
уроку розробляє з урахуванням вимог даної технології та індивідуальних
особливостей, здібностей та нахилів учнів класу.
На
І етапі уроку (мотиваційному) для позитивного налаштування учнів на працю часто
використовує психологічні тренінги, під час яких створюється ситуація
довіри, за яких дитина розкривається, може повірити у свої можливості,
реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.
Кожне заняття педагог проводить за структурою особистісно орієнтованого
уроку. Для них характерним є нестандартний «вхід до уроку» – епіграф, який
дозволить ввести учнів у стан медитації чи гармонії естетичних відчуттів. Часто
розпочинає заняття певним атрибутом – наочністю: символом калини, опалим
листком, яблуком, розквітлою квіткою, пейзажем чи іншою картиною. З метою
емоційно-психологічного налаштування учнів практикує вправи «Комплімент», «Усмішка».
Створенню позитивного настрою учнів під час
уроків сприяє використання елементів технології «Створення ситуації успіху». Часто використовує фрази: «У тебе
обов’язково вийде…», «Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті…». Ознайомлює
учнів із місцем конкретного уроку в темі, його структурою, видами діяльності на
уроці, які будуть оцінюватися. Часто починає урок методом «Передбачення», під час якого спрямовує увагу учнів на те,
щоб вони міркували над темою, над якою будуть працювати, і ставили запитання.
Наприклад, при вивченні теми «Іменник» зачитує загадку, а учні пробують передбачити тему уроку.
На
ІІ етапі уроку спільно з учнями виробляє мету і проектує завдання, залучає
учнів до планування наступної діяльності через попередню роботу
(випереджувальні завдання, повідомлення, підготовка унаочнення). Використовує
на цьому етапі уроку таблички «Знати» і
«Вміти», учні записують завдання, які необхідно засвоїти протягом уроку, і
вміння, які формуються. Наприклад, під час вивчення теми «Узагальнення знань
про прикметник» учні записують на дошці:
Повинні ЗНАТИ: ознаки, назви, рід, число,
правопис.
Повинні вміти: знаходити, змінювати,
аналізувати, доводити, узагальнювати.
При
вивченні теми «Антоніми» діти заповнюють так званий «Кошик ідей».
Дізнаємося: Які слова називаються антонімами? Для чого потрібні антоніми?
Будемо вчитися: Знаходити антоніми, підбирати
антоніми, правильно вживати антоніми в реченні.
Чітко
й переконливо інформує учнів стосовно того, що й навіщо вони робитимуть на
уроці. Під час опрацювання навчального матеріалу намагається
у своїй роботі застосовувати оптимальні нестандартні форми і методи
навчання, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію,
натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки
зору. Здатність осмислювати
виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати
знання на практиці. Тому часто при поясненні нового матеріалу використовує такі
прийоми, як:
-
«Спіймай помилку» (пояснюючи навчальний матеріал, зумисне припускається помилки).Такий прийом дозволяє тримати в
напрузі активізовану увагу учня, привчає дітей не сприймати все на віру, навчає
їх тому, що помилки можуть підстерігати будь-де, викликає бажання мати тверді
переконання і знання. Наприклад, при
вивченні теми «Антоніми» учні самостійно знаходять помилки: День – нічний, добрий –
зло, працювати – відпочинок.
-
«Прес-конференція» (пояснюючи матеріал, неповністю розкриває тему, а пропонує
школярам самостійно розкрити її до кінця шляхом використання підручників,
довідково-інформаційної літератури).Подібні завдання сприяють розвитку творчих
здібностей, можливостей учнів, бо вони не тільки ґрунтуються на матеріалі
конкретних спостережень учнів над текстом, але і пробуджують фантазію,
активізують мислення.
-
«Рольова гра». Пропонує учням уявити себе
вчителем. Наприклад, як би вони пояснили
граматичний матеріал на тему «Відмінювання дієприкметників»? У якому
стилі побудували розповідь? Учні з допомогою вчителя пояснюють матеріал,
складають речення, виправляють допущені помилки.
Під
час вивчення нової теми, коли починається первинне осмислення теоретичного
матеріалу та виконуються вступні та середні за складністю вправи, застосовує роботу в парах. Ця технологія є
найефективнішою на початкових етапах вивчення теми. Технологія роботи в парах
дає можливість подумати, обмінятися ідеями із партнером, а потім озвучити свої
думки перед класом. Такий вид співпраці вчить дітей вести дискусію і
унеможливлює ухилення від виконання завдання. Робота в парах розвиває вміння
учнів пристосовуватися до роботи в
групах. Використовує роботу у малих
та великих групах. У процесі роботи у групах кожен учасник набуває навичок
спілкування та співпраці, у нього з’являється відповідальність за свою ділянку
роботи. Наприклад, при вивченні теми «Алфавіт» у 5 класі вчитель пропонує об’єднатися учням у три групи. 1 група повинна розмістити в
алфавітному порядку прізвища
давньоруських князів: Олег, Аскольд, Святослав, Ігор, Всеволод,
Володимир, Ольга, Святополк, Данило, Ярослав. 2 група розміщує в
алфавітному порядку прізвища українських
гетьманів: Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло
Тетеря, Іван Брюховецький, Іван Мазепа, Павло Полуботок, Данило Апостол. 3 група розміщує в алфавітному порядку прізвища видатних українських художників: Шевченко
Т.Г.,Мурашко М.І., Васильківський С.І., Костадні І.С., Касіян В.І., Їжакевич
І.С., Яблонська Т.Н., Божій М.М.
-
«Мозковий штурм» у парах. Читаючи твір І.Франка, кожний
захоплюється тухольцями, їхньою непереможною звитягою, вірністю, патріотизмом.
Проблема патріотизму була, є і завжди
буде актуальною, адже захист Вітчизни — це священний обов'язок кожного її
громадянина. Пропонує об'єднатися у пари та обговорити питання: «Що таке
героїзм? Які вчинки можна назвати героїчними?». Ідеї записують у зошити, а
пізніше озвучуються одним з учнів.
Дуже
цікаво проходить у парах лінгвістичний
двобій. Учень сам вибирає суперника
зі словами: «Я викликаю на двобій…», ставить запитання. Наприклад:
– Яка
частина мови називається іменником? Які морфологічні ознаки властиві
іменникові?
Перед
написанням контрольної роботи, на уроках
узагальнення та систематизації
знань із теми проводить у формі невеличкого мовного турніру, екскурсії,
подорожі, адже ігрове закріплення знань менше втомлює учнів, ніж
тренувальні вправи, до того ж зацікавлює, інтригує їх.
Дієвими є використання таких форм і
методів роботи на уроці: лінгвістичні
ігри, «займи позицію», «інтерв'ю», асоціації, проблемні питання, рольові ігри,
телевікторини, літературні розминки,
інсценування різних за жанром творів. Так, наприклад, повторення
біографії Тараса Шевченка проводить цікаво у формі гри « Чарівна скринька»:
- Чому ім`я Катерина було подвійно дороге
поетові? Як звати батьків Тараса?
- Скільки дітей було у сім`ї Тараса? Як
склалася доля Тараса після смерті батьків?
- Де похований Шевченко? Автором якої книги
є Шевченко?
Розвиткові пізнавальної активності учнів,
пробудженню інтересу до навчання сприяють різні ігрові ситуації, які дають змогу
поєднати в одне ціле два процеси: засвоєння знань та їх застосування. Гра в
навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, підвищує рівень
навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Учителем напрацьована система ігор, які використовує
на різних етапах уроку. Полюбляють учні грати в гру «Так чи ні» або «Вірю – не вірю». Запитання для гри діти
складають самостійно. Наприклад, при вивченні теми «Звертання» учні 5 класу
склали такі запитання: Звертання може бути членом речення. (Ні). Звертання
завжди стоїть на початку речення. ( Ні ). Займенники ти і ви можуть бути
звертаннями. (Ні).Звертання може вживатися в множині. (Так
). Звертання в усному мовленні виділяємо паузами (Так).
У зв'язку з тим, що дуже поширеним є
використання учнями русизмів, вчитель проводить
гру «Антисуржик», де в одній
колонці записані суржики, а діти вписують в другу антисуржики. Ось приклади
таких речень:
- У нас построїли нову школу
- у нас побудували нову школу.
- Не мішайте працювати в класі - не заважайте
працювати в класі
Повторення знань з теорії літератури
часто проходить у вигляді літературних
розминок «Доповніть речення». Наприклад:
1.Вірш,
у якому відображено життя за допомогою думок, почуттів і переживань,
називається… (ліричний). 2.Образ, чиї переживання, думки та почуття відображено
в ліричному творі, називається… (ліричний герой) тощо.
Ефективним
є прийом «Інтерв'ю», де учні
виступають у ролі письменника, який розповідає про своє життя та відповідає на
запитання учнів.
Для розвитку вміння зіставляти, порівнювати,
знаходити спільне та відмінне допомагає
графічна методика «Кола Вена», які вчитель часто застосовує на уроках, пояснюючи
поняття з теорії літератури, характеризуючи образи героїв. Наприклад, вивчаючи казку-притчу
«Говорюща риба» Е.Андієвської, пропонує учням порівняти притчу і казку. Що
відмінного і спільного вони мають?
У
практиці вчителя поширені вправи «з
ключем». При вивченні теми «Розряди прикметників» у 6 класі учні отримують
таке завдання: випишіть у колонку словосполучення в такій послідовності:1) з
якісними; 2) з відносними; 3) з присвійними прикметниками. Лисячий усміх,
золотий браслет, золоте правило, риб'ячий жир, лисяче манто, гусячий пух,
горобина ніч, лисячі нори. З останніх букв повинні скластися останні два слова
вислову французького просвітителя ХVІII ст. Ш. Монтеск'є: «Треба багато
вчитися, щоб знати... (хоч трохи)».
Творчі
та пізнавальні здібності учнів стимулює
також за допомогою активізації їх фантазії, уяви. Пропонує уявити
картини природи, героя, місце подій та словесно їх змалювати,
дібрати асоціації. Практикує написання
різних видів творчих робіт: твори-роздуми, твори-диспути,
твори-перевтілення, складання текстів за поданим початком . Учням подобаються
уроки, на яких вони вчаться творчо моделювати, працювати редакторами. Так, при
вивченні теми «Займенник» у 6 класі учні
повинні відновити й записати прислів’я, дібравши їхнє продовження з другої
колонки. Знайти займенники, визначити їх синтаксичну роль.
На уроці часто використовує загадки – жарти,
хвилинки- веселинки:
Порався
чоловік у дворі. Підходить до нього кум, гарно одягнений, причесаний, але
кудись дуже поспішає, та й каже:
— Куме,
можна я через ваш город перебіжу, бо хочу встигнути на електричку на 7:20?
— Та,
будь ласка, куме! От тільки там мій бик пасеться. Якщо він вас побачить, то ви
встигнете й на 6:40!
На
рефлексивно-оцінювальному етапі доречним вважає використання прийомів «Мікрофон», «Незакінчене речення»,
«Мозковий штурм». Під час гри «Ланцюжок»
учні по черзі задають один одному питання з вивченої теми. Використання цих
прийомів спонукає учнів проявляти свою уяву і творчість, що досягається
шляхом висловлення думок усіх учнів. Можливість щось сказати в уявний мікрофон
більше зацікавлює учнів, ніж при загальногруповому обговоренні.
На уроках
української літератури часто підсумовує
інформацію з допомогою
міні - стратегії «Сенкан» . Цей прийом
допомагає учням висловити
складні ідеї, відчуття й уявлення
в декількох словах.
Світлана
Ярославівна переконана, що творчий підхід вчителя до викладання української
мови та літератури допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні
погляди на життя, сприяє повноцінному осмисленню мовних явищ, художніх творів.
Результативність досвіду
Проведені уроки свідчать про те, що,
використовуючи нестандартні форми
і методи роботи, вчитель отримує
бажані результати. Учні на
заняттях порівнюють, аналізують, групують за певними ознаками та систематизують
мовні факти, роблять висновки. Отже, вчитель одержує зворотну інформацію про їхні знання.
Реалізувати власну педагогічну проблему вчителю
допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну, творчу
активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати
власний досвід, адаптацію до змін: урок-подорож «Написання не з прикметниками»,
урок-літературна вітальня «Цвісти, горіти й проминати, лишити все, йдучи в
незнане», урок-дослідження «Суворий
викривач соціальної несправедливості» ,урок- квест «Таємниця козацької шаблі», урок-пошук істини «Образ
української полонянки Марусі в народній думі «Маруся Богуславака»,
урок-вікторина « У світі казок» .
Моніторинг навчальних досягнень учнів 5- 9 класів показує таку динаміку
якості знань з предметів: на достатньому
і високому рівнях навчаються: 2011- 2012н.р. – 52% учнів ; 2012 -
1013н.р. – 54% учнів; 2013 - 2014н.р. – 57% учнів; 2014 – 2015 – 58%; 2015 – 2016н.р. – 60%
учнів.Для них характерне розвинене мовлення, уміння спілкуватися, багатий
словниковий запас, культура зв’язного мовлення.
Результати ДПА показали, що учні мають
достатній рівень мовленнєвих і правописних умінь, практично уміють
застосовувати мовні знання. Випускники школи оволоділи програмовим матеріалом з
української мови на таких рівнях: на високому рівні - 42% ( 2013 –
2014н.р); 56% ( 2014 – 2015н.р.); 58% ( 2015-
2016 н.р.); на достатньому рівні -
42% ( 2013 – 2014н.р); 22% ( 2014 –2015н.р.); 28% ( 2015 – 2016 н.р.); на
середньому рівні - 16% ( 2013 – 2014н.р);
22% ( 2014 – 2015н.р.); 14% ( 2015 – 2016 н.р.).
Результативно працює із обдарованими дітьми,
основну увагу зосереджує на розвитку їх
творчих здібностей. Учні - учасники і призери районних олімпіад, конкурсів декламаторів: «Сурми звитяги»
(7клас - ІІІ м., 2012 ,9 клас - ІІІ м.,2014); «Різдвяні канікули» (9
клас - ІІІ м.,2013); фестивалі
духовної пісні «Струни душі», присвяченого 1025 – річчю Хрещення Русі (учасники
гуртка «Поетичне слово» - ІІ м., 2013);
Міжнародного мовно-літературного конкурсу
учнівської молоді ім. Т.Г. Шевченка,
(6 клас - І м., 2016); конкурсі на краще
читання поезії « Мова українська – мова єднання» (2 клас – ІІ м., 7 клас – ІІІ м., 2017);
українознавчій грі «Соняшник»(2012р. –
12уч.,2013р. – 14 уч.,2014р. – 19 уч., 2015р. – 16 уч., 2016 – 20 уч.).
Традиційним стало проведення мовних
конкурсів, тематичних уроків, присвячених ювілейним датам літературного
календаря, відзначення Дня української писемності, Міжнародного дня рідної
мови, Шевченківських днів.
Уроки педагога сприяють адаптації людини
до життя, допомагають ефективно долати труднощі. Її випускники - особистості із власним світобаченням, певною
життєвою позицією.
Апробація
та впровадження досвіду
Досвід
Світлани Ярославівни апробовано у Берегівському НВК. Аспекти його ефективності
обговорювалися на засіданнях методичного об’єднання вчителів української мови
та літератури Судововишнянського ЛОО .
Досвід
роботи з проблеми представляла під час проведення уроку з
української літератури у 5 класі для вчителів Берегівського НВК з теми: «Образ Лиса, риси його характеру в
казці «Фарбований Лис» ( листопад, 2016р.). 17 листопада 2016 року провела
показовий районний захід «Титан духу і праці»: штрихи до літературного портрета
Івана Франка та підготувала презентацію «Мости духовного єднання: титани духу і
праці – Нестор Літописець та Іван Франко».
21 грудня 2017 року провела для вчителів району, які атестуються, урок-зустріч
«Я народилась з зорею…» з поетесою села Заріччя Лідією Нестеренко –Ланько.
Підготувала презентацію «Проведення уроків літератури рідного краю. Пам’ятка
вчителям словесникам». Розробила методичний посібник «Уроки літератури рідного
краю. Пам’ятка вчителям-словесникам» (2017 р.).
Цінність підходу до викладання предмета
полягає в тому, що він дає змогу залучити до активної участі всіх учнів класу,
якнайбільше активізувати розумову діяльність дітей, пов'язати вивчення
навчального матеріалу з життєвим досвідом.
Матеріали з досвіду роботи розміщено на
блозі за адресою: http//:karplyk.blogspot.com/ та на сайті
«Шкільне життя».
Досвід
роботи вчителя вивчив та узагальнив
Директор
Берегівського НВК
Мазуркевич З.М.
Немає коментарів:
Дописати коментар